Проблемна тема:

«Впровадження інноваційних технологій на уроках читання в початкових класах»

Провідна ідея досвіду:

Вироблення певної сукупності форм і методів навчання, що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок учнів.

Кондратенко Лариса Петрівна

вчитель початкових класів

Шляхи реалізації теми:

Інтерактивні дидактичні ігри:

«Лото», «Чарівна лотерея», «Порушена послідовність», «Ключове слово», «Розсипанка», «Шифрувальник», «Кмітливці», «Цікава математика», «Спрощене судове слухання», «Інтерв’ю поета», «Крісло автора».

Інтерактивні вправи:

«Акваріум», «Гронування», «Сенкан», «Мозковий штурм», «Коло ідей»

Інтерактивні методи:

«Прес», «Мікрофон», «Побудова асоціативного куща», «Обери позицію», «Дискусія»,

У Концепції загальної середньої освіти підкреслюється, що освіта ХХІ століття – це освіта для людини, її стрижень – розвивальна культуротворча домінанта. Гуманістичні цінності освіти зумовили заміну авторитарно- дисциплінарної моделі навчання на особистісно орієнтовану.

Нові завдання шкільної освіти спрямовані на гуманізацію всього навчального процесу в школі, визначають нові пріоритети навчання і виховання, потребують формування ініціативної особистості, здатної до раціональної творчої праці. Завдання педагога – спрямувати навчально-виховний процес на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів, допомогти кожному пізнати себе.

У зв’язку з цим відбувається переосмислення ролі вчителя, підвищуються вимоги до нього. Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу.

Одним із головних завдань школи на сучасному етапі є забезпечення всебічного розвитку особистості. Це реалізується насамперед єдністю навчання й виховання, заснованих на загальнолюдських цінностях.

Школа має розвивати інтерес до знань, працювати над відродженням духовності, виховувати високі моральні риси, почуття щирості, доброти. Невичерпним джерелом таких знань і такого виховання є книжка.

Слід прищепити учням любов до книги, потребу повсякчас читати, засвоювати додаткову інформацію так, щоб вони відчували радість від прочитаного. Ці вимоги є вкрай актуальними нині. Значення книги в житті сучасного молодого покоління вже цілком інакше ніж колись, оскільки на це впливають як інформаційні технології, так і телебачення.

Діти дедалі частіше використовують комп’ютер замість книжок, при цьому дехто з них навіть хизується тим, що до кінця не прочитав жодної книги.

Видатний педагог Василь Сухомлинський писав: «Читання – це найнеобхідніший школяреві інструмент учіння й водночас віконечко в навколишній світ. Без уміння швидко й свідомо читати дитина залишається ніби напівсліпою…»

Він розглядав опанування навичок швидкого й свідомого читання як найважливіший інструмент у засвоєнні знань не тільки в школі, а й у процесі самоосвіти, як передумову до виховання інтересу й бажання здобути знання, а також як спосіб формування багатого духовного життя школяра й розвитку мислення.

Навчання читання завжди було однією з основних проблем початкової освіти. Відомо: якщо в початковій школі не розвинулись міцні вміння й навички швидкого та свідомого читання, то надалі буде складно це зробити. До того ж, підготовленим до навчання в середніх і старших класах можна вважати лише того, хто, читаючи, зосереджує розумові зусилля не на процесі навчання, а на змісті матеріалу. Отже, значною мірою саме від початкової школи залежить: стануть діти активними читачами, полюблять книгу чи залишаться байдужими до літератури. І якщо дитина навчиться швидко й вдумливо читати в молодшому шкільному віці, то це, як правило, залишиться з нею на все життя: вона матиме широкий світогляд, різнобічні та глибокі знання.

Враховуючи це,переді мною постала проблема: яким чином побудувати навчання так, щоб викликати у дітей зацікавленість до навчального матеріалу, бажання вчитися. Тому моя проблемна тема:

«Впровадження інноваційних технологій на уроках читання».

У сучасних умовах розвитку системи загальної середньої освіти значне місце посідає інноваційна діяльність.

Інновація в освіті – це:

Ø Результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем;

Ø Процес оновлення чи вдосконалення теорії і практики освіти, який оптимізує досягнення її мети.

Власний досвід свідчить про те, що які б інноваційні технології ми не впроваджували в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці,коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби.

І тут мені допомагають інтерактивні технології, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в грі, ігровому спілкуванні, а гра для них – це перша можливість виявити себе як особистість, самовиразитись і самоствердитись.

Інтерактив (з англійської) означає – взаємодія.

Інтерактивні методи навчання – це спосіб взаємодії через бесіду, діалог.

Педагогічна діяльність вчителя в системі інтерактивного (розвивального) навчання має два основні аспекти:

Ø забезпечує процес розвитку особистості учня;

Ø постійні зміни самого вчителя.

Базова модель досвіду

Актуальність і перспективність досвіду:

Ø оновлення методів та прийомів навчання;

Ø формування в учнів предметних та життєвих компетентностей;

Ø сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності;

Ø забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;

Ø дозволяє гарантувати досягнення базового стандарту освіти;

Ø робить можливим оригінальний підхід до побудови структури

Ø сучасного уроку читання.

Мета досвіду

Ø Практичне використання інтерактивних методів навчання на уроках читання;

Ø створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей дитини;

Ø створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня

Ø формування навичок і вмінь, вироблення цінностей, взаємодія учнів в групі.

Переваги інтерактивного навчання:

Ø у роботі беруть участь усі діти класу;

Ø учні вчаться працювати в групі (команді);

Ø формується доброзичливе ставлення до опонента;

Ø кожна дитина має можливість висловлювати свою думку;

Ø створюється ситуація успіху;

Ø за короткий час опановується багато нового матеріалу;

Ø формуються навички толерантного спілкування, уміння аргументувати власну точку зору, знаходити альтернативне розв’язання проблеми.

Теоретичне підґрунтя

Проблема застосування інтерактивного навчання в навчальному процесі в центрі уваги таких дослідників як О.Сальнікова, Г.Коберник, О.Коберник, О.Комар, Т.Кравченко, Г.Крівчикова, В.Мельник, які обґрунтовують доцільність застосування інтерактивну для посилення ефективності процесу навчання.

Ідеї інтерактивного навчання О.Пометун, Л.Пироженко, особистісно орієнтованого навчання О.Савченко, С.Подмазіна спрямовані на реалізацію теми досвіду, стали частковими теоретичними положеннями.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності форм і методів навчання, що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок в учнів.

Результативність практичного опрацювання проблемної теми. Підвищився інтерес до вивчення предмета, учні беруть активну участь в конкурсах, активно працюють на уроках. Результати моніторингових досліджень показують стабільність учнів у навчанні.

За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає поєднання сучасних технологій та методик спрямованих на розвиток творчої особистості.

Матеріали досвіду були розглянуті на ШМК, дані рекомендації з деяких питань. Урок з використанням інтерактивних форм навчання направлено в Інтернет - видання для педагогів.

Структура уроку з використанням інтерактивних технологій

І.       Мотивація ( 5% часу заняття);

ІІ.      Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів ( 5% часу заняття);

ІІІ.     Актуалізація знань, надання необхідної інформації (10-15% часу);

IV.    Інтерактивна вправа – центральна частина заняття (50-60% часу);

V.      Рефлексія – підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (15-20% часу заняття).

1. Мотивація має на меті сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми, налаштувати їх на ефективний процес пізнання, психологічно підготувати до сприйняття теми уроку.

На цьому етапі уроку доцільне використання проблемних ситуацій. Це може бути короткочасна розповідь учителя, бесіда, нескладна інтерактивна технологія: «Вилучи зайве», «Роз’єднай слова», «Криголам», «Мікрофон», «Задом наперед» «Скринька скарг», «Мозковий штурм».

2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів має на меті забезпечити розуміння учнями їхньої діяльності, тобто того,чого вони повинні досягти в результаті уроку, і що від них очікує вчитель.

На даному етапі використовую такі інтерактивні вправи: «Дешифрувальник», «Мікрофон», «Загадкові будиночки».

3. Актуалізація знань, надання необхідної інформації.

На даному етапі уроку необхідно дати учням достатньо інформації, щоб потім на її основі виконувати практичні завдання.

Для цього можна використати такі інтерактивні вправи: «Мозковий штурм», «Мозкова атака», «Карусель», «5 слів – 3 слова».

4. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття.

Її мета: практично засвоїти навчальний матеріал, досягти поставленої мети уроку.

Послідовність роботи на даному етапі:

Ø інструктування – учитель розповідає про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу відведеного на виконання завдань,запитує, чи все зрозуміло учням (2-3хв);

Ø об’єднання учнів у групи, розподіл ролей (1-2хв);

Ø виконання завдання в групах, при якому вчитель є організатором, помічником, ведучим дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці одне з одним (5-15хв);

Ø презентація результатів виконання вправи (5-15хв).

Для центральних інтерактивних вправ можна використовувати такі: «Ажурна пилка», «Система позначок», «Читання з передбаченням», «Добре – погано», «Навчаючи – вчуся».

Рефлексія - підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Мета етапу: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності.

Рефлексія є невід’ємним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці.

Функції підсумкового етапу уроку

Ø прояснити зміст опрацьованого;

Ø порівняти реальні результати з очікуваними;

Ø проаналізувати, чому відбулося так чи інакше;

Ø зробити певні висновки;

Ø закріпити чи відкоригувати засвоєння;

Ø окреслити нові теми для обмірковування;

Ø установити зв’язки між тим, що відомо, і тим, що потрібно засвоїти, чого саме навчитись у майбутньому;

Ø скласти план подальших дій.

На етапі рефлексії використовую такі інтерактивні вправи:

«Інтерв’ю».

Ø  Якими є ваші враження від уроку? Чому вдалося виконати всі завдання?

Ø  Що, на вашу думку, вдалося найкраще? Чому?

Ø  Що нового дізналися? Для чого ці знання потрібні вам?

Ø  Чи виправдались ваші очікування?

«Незакінчене речення», «Тестування», «Крісло автора».

Використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише створення тієї атмосфери в класі, що найкраще  сприяє співробітництву, порозумінню, доброзичливості.

На одному занятті використовую один ( максимум два) інтерактивних методи.

Ґрунтовне засвоєння в школі програмового матеріалу з читання є одним із важливих етапів формування особистості. Важливою передумовою успішного навчання є зацікавленість. Відомо, що основні шляхи підвищення ефективності навчання і виховання – взаємодія процесів розвитку мислення дитини та формування у неї знань та навичок. Практичний метод, на мою думку, є основним. Він дає змогу дітям глибше усвідомити навчальний матеріал. Завдання вчителя – не лише навчити, а й пробудити у дітей емоційне задоволення, радість від отримання знань і від самого процесу їхнього засвоєння. В реалізації цього завдання на особливу увагу заслуговує ігрова діяльність.

Використання інтерактивних дидактичних ігор на уроках сприяє позитивному ставленню до навчання, потребує від дітей кмітливості, уваги, учить витримки, виробляє вміння швидко орієнтуватись і знаходити правильні рішення. Колективні ігри згуртовують дітей, сприяють формуванню дружніх стосунків між ними. У цих іграх школярам потрібно узгоджувати свої дії з діями інших учасників гри, дотримуватись правил, бути справедливими до товаришів.

Інтерактивні дидактичні ігри

Матеріали дидактичних ігор, що використовую на уроках читання

Гра «Лото»

Клас об’єднується у 4 команди. Кожна команда отримує однакові картки. Перша група карток містить прізвище авторів, друга група карток містить назви творів, третя – фрагменти з творів.

Завдання для гравців: обрати із загальної кількості карток ті, що стосуються одного автора. Перемагає команда, яка швидше і правильніше виконає завдання.

Приклади карток для проведення гри на уроці читання в 4 класі. Підсумковий урок із теми «Поетична світлиця»

1група карток

Тарас Шевченко Іван Франко Леся Українка Павло Тичина Максим Рильський

2 група карток

«Садок вишневий коло хати» «Дивувалась зима» «Вечірня година» «Гаї шумлять» «Не кидайсь хлібом»

3 група карток

«Похилились квітки, посумніли, замклись; шуря-буря пройшла, - вони знов піднялись.»

«Гей, дзвін гуде – іздалеку. Думки пряде  - над нивами.»

«Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх; сама заснула коло їх.»

«Кругом садочки, біленькі хати, і соловейка в гаю чувати. Ой, чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині?»

«Бо красен труд, хоч рясен піт, бо жита дух медовий життя несе у людський світ і людські родить мови.»

Гра «Чарівна лотерея»

Для проведення гри клас об’єднується у 4 команди. Кожна команда отримує однакові картки, на яких записані ключові слова з певного твору.

Завдання для учнів: швидко прочитати слова, визначити назву твору та автора цього твору. Перемагає команда, яка швидше і правильніше виконає завдання.

Приклад. Підсумковий урок з теми «Літературні казки»

1група карток                                                            2 група карток

копають мотика мед горнятко Початочок

гніздечко пір’я розум гралися крук

(І.Франко «Лисичка-Кума»)                                                     (Леся Українка «Біда навчить»)

3 група карток                                                           4 група карток

капустина знахарка реготав чоботар рудий

бажання собака ліс гном серце

(В.Нестайко «Жевжик»)                                                 (М.Слабошпицький «Хлопчик Валь»)

Гра «Порушена послідовність» 4 команди.

Завдання: розташувати рядки твору у правильній послідовності, визначити назву твору, зазначити автора. Перемагає команда, яка швидше і правильніше виконає завдання.

Наприклад. Г.Тютюнник «Ласочка».

(4)		Довга зима
(1)		Ранок
(5)		Ласоччина сім’я
(2)		Незвичайний гість
(3)		Друзі-рибалки

Гра «Ключове слово»

Клас об’єднується у команди. Кожна команда отримує однакові картки, на яких записано дійову особу твору (ім’я людини, кличка тварини).

Завдання: дібрати до кожної літери ключового слова риси, що характерні для цього героя. Перемагає команда, яка швидше і правильніше виконає завдання.

Приклад. Ю.Збанацький «Гвардії Савочка»

С (сміливий)

а (активний)

в (веселий)

о (обережний)

ч (чемний)

к (кмітливий)

а (акуратний)

Гра «Розсипанка». 4 команди

Завдання: скласти із слів прислів’я, назвати твір, якому воно належить, зазначити автора твору.

бились                   поживились                 розумні               а                        дурні

Дурні бились, а розумні поживились. Слова належать курці.

навчати               дурнів                           мудра на                те                щоб                                      розуму                  не

Не на те мудра, щоб дурнів розуму навчати. Слова належать сові.

Гра «Шифрувальник». У кожному рядку знайти зайву літеру. Скласти з них назву твору. Зазначити автора.

оооооооояоооооооооо            А.Малишко «Яблука»

вввбвввввввввввввввв

иииилииииииииииииии

руррррррррррррррр

тттттттттттттттттттткттт

ажжжжжжжжжжжжжж

Гра «Кмітливці». 4 команди. Прочитати прислів’я.

ОВДЕНСАНЛИАНСЕТНІЕВСКЕАРВТЕМСОНЬИДНЖЕЧНДЕЯСТЕ

(Одна ластівка весни не несе).

Гра «Цікава математика».

ЗЛЮ+ДІ-Ю-О+ЙКА=_ _О_І_ _ _ (Злодійка)

Д_+К_+Ч=_У_А_ (Дукач)

На уроках читання також використовую інтерактивні вправи:

«Асоціативний кущ». На початку роботи визначаю одним словом тему, над якою проводитиметься робота, а учні згадують, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім – другорядні. Фіксую відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається». На уроках читання  побудова «куща» може бути схемою, що поступово складається учнями під керівництвом учителя.

прислів’я, приказки				мирилки, лічилки
		джерела народної мудрості		народні пісні
казки				загадки

В.Сухомлинський «Камінь»

Які асоціації викликає у вас прізвище Сухомлинський?

В.Сухомлинський                                    письменник

педагог

діти

казки

дружба

чесність

В.Сухомлинський «Кінь утік»

хитрість                                                          справедливість

щедрість                                                         ввічливість

доброта                          товариш                   агресивність

жадібність                                                       розважність

грубість                                                           стриманість

Робота в групах надає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування (зокрема, відпрацьовування прийомів активного слухання, прийняття спільного рішення, узгодження різних поглядів).

Роботу в групах слід використовувати тоді, коли необхідно розв’язати проблему, з якою важко впоратись індивідуально та коли одним із очікуваних результатів є набуття навичок роботи в команді.

Під час створення груп об’єдную дітей з різними рівнями підготовки та досвіду з питання, що розглядається,оскільки в різних групах стимулюється творче мислення, інтенсивний обмін ідеями, проблема може бути розглянута з різних боків.

Загальні правила роботи в групі:

Ø кожний учасник за бажанням має можливість висловитися;

Ø усі учасники групи поважають цінності та погляди кожного, навіть якщо не згодні з ними;

Ø обговорюються ідеї, а не люди, що їх висловили;

Ø усі учасники роблять зауваження стисло й по суті;

Ø усі конфлікти, що виникають, розв’язуються мирним шляхом із урахуванням інтересів учасників і правил роботи;

Ø усі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу;

Ø після завершення групової роботи її результати повинні бути презентовані іншим групам.

Складання «асоціативного куща». О.Буцень «Чи є зима?»

За 1хв вам необхідно написати, які асоціації викликає у вас слово «зима». Слова записую на дошці.

Зима: пора року, чарівна пора, зимові місяці, сильні морози, скрипучий сніг, катання на санчатах, білосніжна красуня, новорічна ялинка, зимові свята, все навколо біле, ліплення сніговика, гра в сніжки, холод, лід, кучугури, завірюха, бурульки.

Дуже добре! Всі слова, що ви дібрали, дійсно відповідають опису нашої гості, і їй буде дуже приємно, якщо ви скажете їй компліменти.

Діти: чарівниця, красуня, казкарка, художниця…

В.Сухомлинський «Як Павлик списав у Зіни задачу», «Найкраща лінійка».

1. Вибір назви команд. Визначення старшого в групі.

2. Розподіл завдань:

1 група – інформаційний центр – готує повідомлення окремих фактів з біографії В.Сухомлинського.

2 група – читацький центр – знайомить із змістом оповідань, що опрацьовуються на уроці.

3 група – мистецький центр – готує малюнки до творів.

Звіт про роботу в групах.

Інтерактивна вправа «Акваріум»

Діти, доброта – це складне етичне поняття. Доберіть синоніми до слова «доброта».

Кожна група по черзі характеризує різні риси характеру і доводить свою думку, чому це поняття належить до доброти.

Чуйність-уважне, турботливе ставлення людини до потреб і бажань інших людей, до їх думок і почуттів, готовність надати людині допомогу.

Співчуття – співчутливе ставлення людини до інших людей, готовність сприяти полегшенню їх страждань.

Увічливість – уважне і доброзичливе ставлення до людини.

Жалість – співчуття стосовно людини, яка відчуває будь-які труднощі; здатність співпереживати.

Дискусія «Добре – погано. Обери позицію . Чи дійсно осінь чудова пора року?»

1 група - «ствердження» - доберіть  потрібні слова і доведіть, що «Осінь – чудова пора року».

2 група – «заперечення» - доберіть протилежні докази і доведіть, чим ця пора року може людям не подобатися.

3 група – «об’єднання» - вислухайте всі «за» і «проти», і зробіть висновок методом «Прес»: «Чи дійсно осінь – чудова пора року?».

Метод «Прес»

Я вважаю, що…

…тому, що…

…наприклад…

Отже (тому)…

Орієнтовні відповіді

Так                                                            Ні

1. Перше вересня.                                    1. Дощ, болото.

2. Цікаві уроки.                                        2. Сонце вже не гріє.

3. Краса природи.                                   3. Пташки відлітають.

4. Зустріч з друзями.                               4. Дні стають коротші.

5. Багатство урожаю.                              5. Не можна купатись у річці.

6. Швидко канікули.                                6. Домашні завдання.

Цей метод використовую у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію щодо проблеми. Яка обговорюється.

«Крісло автора»

Учні розглядають картину. Свої враження передають в есе «Осінь». (Пишуть протягом 3 хв в групах міні-твір.)

Доповідач з кожної групи сідає в Крісло автора і зачитує есе своєї групи.

Гронування «Осінь»

Які асоціації виникають у вас, коли ви  чуєте слово «осінь»?

Пишуть слово «осінь» посередині аркуша паперу. Записують на промінцях.

1 група записує слова – назви предметів;

2 група записує слова – ознаки предметів;

3 група записує слова – дії предметів, пов’язані зі словом «осінь».

«Сенкан»

До слова «конвалія» складають сенкан.

1 рядок  - конвалія.

2 рядок – пахуча, срібляста.

3 рядок – квітне, росте, прикрашає.

4 рядок – вийшла на узлісся конвалія срібна.

5 рядок – синонім: весняний дзвіночок, срібляста квітка.

Сенкан «Осінь»

1 рядок – осінь.

2 рядок – барвиста, жовтогаряча, рання, пізня.

3 рядок – жовтіє, зачаровує, прикрашає.

4 рядок – найкраща пора року.

5 рядок – чарівниця

Метод «Мікрофон»

В.Сухомлинський «Як же це все було без мене?», «По волосинці».

Мені сподобалось…

Я навчився…

Я хочу бути…

Мені було соромно за…

Ліна Костенко «Соловейко застудився».

Що треба робити, щоб не застудитися?

Застосування інтерактивного навчання в початкових класах здійснюється шляхом використання фронтальних та кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню дітей вмінню дискутувати.

Найбільш уживанішими є:

- при фронтальній формі роботи такі технології: „Мікрофон”, „Мозковий штурм”, „Незакінчені речення”,, „Навчаючи - учусь”;

- при кооперативній формі навчання: робота в парах, робота в малих групах;

- інтерактивні ігри: „Рольова гра”, „Драматизація”, „Спрощене судове слухання”;

- технології навчання дискусії: метод „Прес”, „Обери позицію”.

Наведу приклад застосування їх на уроках читання.

1.     «Мікрофон».

Ця технологія дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідати на запитання або висловлювати свою думку.

Наприклад.

Вивчаючи життєвий і творчий шлях Д.Павличка( 3 клас) ставлю дітям питання:

-                    Де народився Д.Павличко?

-                    Коли він народився?

-                    Що вплинуло на його творчість?

-                    Про що можна прочитати в творах поета?

-                    Які за формою його вірші?

-                    Для кого поет писав свої твори?

Пропоную учням іграшковий мікрофон, який вони беруть по черзі. Робота за такою методикою дає дітям можливість вільніше висловлюватися, відпрацьовувати вміння говорити лаконічно і швидко. При цьому говорить тільки один учень, відповіді не коментуються і не оцінюються.

.

2. «Мозковий штурм».

Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. «Мозковий штурм» спонукає учнів проявляти увагу та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Наприклад під час опрацювання вірша В.Лучука «Скільки рік в Україні?» називаю тему «мозкового штурму»: «Що вам відомо про ріки України?»

1. Всі учасники «штурму» пропонують ідеї (вони можуть бути навіть фантастичними).

2. Один учень фіксує всі запропоновані ідеї на дошці.

3. Наступний етап - систематизація, аналіз цих ідей.

4. Обирають найкращі рішення.

На дошці записують:

-                    Назви рік України.

-                    Назву найбільшої річки України.

-                    Які бувають ріки(гірські й рівнинні).

-                    На березі якої річки стоїть наше село.

-                    Назвіть річку, яка впадає в Дніпро в нашому селі.

Правила поведінки під час «мозкового штурму»:

1. Намагатися висунути якомога більше ідей.

2. Включати свою уяву: не відкидати ніякої ідеї тільки тому, що вона суперечить загальній думці.

3. Можна розвивати ідеї інших учасників.

4. Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям.

Використовую також метод «Побудови асоціативного куща”.

Визначаю тему одним словом, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку виникають найпростіші асоціації, потім другорядні. Фіксую відповіді у вигляді своєрідного „куща”, який поступово розростається”. Цей метод універсальний на всіх етапах уроку. Зокрема під час активізації, в основній частині, як засіб перевірки знань.

Наприклад

Оповідання О.Іваненко „Тарас у наймах” (3 клас)

Кобзар                       Тарас Шевченко                             сирота

поет                                                                                     наймит

художник

Оповідання В.О. Сухомлинського „Який слід повинна залишити людина на землі.”(3 клас)

Слід

слід ступні                                                                            слід тварини

бруд                                       пам’ять

Оповідання Є.Гуцала „Перебите крило”.

 відомості із словника              народознавчі знання                  художники

читці                       Що ми довідались про лелек?

Екологи                             літературознавці                                аналітики

 1. Загадка про лелеку.

2. Довідкова група дає відомості різних назв птаха (із тематичного словника).

3. Фольклорна група підготувала легенду про те, як чоловік став буслом.

4. Художники намалювали цих птахів на хаті.

5. Літературознавці виразно читали вірші про лелек.

6. Екологи підготували відомості з Червоної книги України про цих птахів.

7. Аналітики підсумували сказане про лелек, зробили висновок про ставлення людей до цього птаха.

Рольова гра «Спрощене судове слухання».

Такий вид діяльності дає можливість отримати уявлення про спрощену процедуру винесення судового рішення та провести рольову гру – судовий процес.

Наведу приклад такої гри під час роботи над оповіданням Є.Гуцала «Перебите крило».(3 клас).

Об’єдную учнів у 4 групи: судді, звинувачувачі, відповідач, захист.

Слухається позов на одного з головних героїв твору – Олега Кочемаса, який звинувачується у тому, що завдав шкоди птаху.

Заслуховуються свідки, які вказують на негативні вчинки хлопця.

Далі надається слово відповідачу Кочемасу. Він визнає свою провину. Обіцяє більше так ніколи не чинити.

Потім слово бере захисник Олега, який відзначає, що хлопець допустився помилки, але зрозумів її. Зробив відповідні висновки.

Остаточне рішення  виносить суддя.

Гра дітям дуже сподобалась. Всі працювали активно.

Рольова гра імітує реальність шляхом «проживання ситуацій у ролі». Учні можуть поводитись і розігрувати свою роль, моделюючи власну реальну поведінку. При цьому діти повинні знати правила проведення рольової гри.

1. Чітко дотримуватись своєї ролі.

2. Намагатись слухати партнерів, вчителя.

3. Не коментувати діяльність інших, перебуваючи в ролі.

4. Намагатись поставитись до своєї ролі, як до реальної життєвої ситуації, в яку потрапили.

5. Вийти з ролі по закінченні сценки.

6. Брати участь в її аналізі.

Метод «Прес».

На етапах актуалізації опорних знань, усвідомлення нового матеріалу підводжу учнів до самостійного формулювання висновків, застосовуючи метод „Прес”, що дає можливість учням висловити свою думку з даної проблеми стисло, за конкретною схемою.

Позиція.                    Я вважаю, що...

Обґрунтування.                  Тому, що...

Приклад.                            Наприклад...

Висновок.                  Таким чином...

Отже...

Метод „Прес” навчає учнів виробляти й формулювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.

Наприклад. Урок навчання грамоти. 1клас.

Тема: Закріплення вивченої букви „і”.

Мета:закріплювати вміння в учнів читати слова і тексти з буквою „і”. Удосконалювати дії аналізу й синтезу, класифікації, в основу яких покладено знання про звуки мовлення та предмети навколишньої дійсності.

Етап уроку: актуалізація опорних знань на основі технології «Прес».

Учитель:

- Який зараз урок?

- Яку букву вивчаємо?

- Який звук вона позначає?

- Який це звук - голосний чи приголосний? Доведіть.

Учень. Я вважаю, що буква „і” позначає голосний звук, тому, що коли ми вимовляємо звук і ,струмінь повітря не натрапляє на перешкоди, а проходить через ротик вільно. Звук і можна проспівати: і-і-і-і-і. Отже, звук і- голосний.

«Коло ідей».

Метою технології «Коло ідей» є вирішення гострих суперечливих питань, створення переліку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне й те саме завдання, яке складається з декількох питань,які групи представляють по черзі.

Так, вивчаючи вірш О.Пчілки «Весняні квіти» застосовую технологію «Коло ідей», висунувши дискусійне питання: «Що потрібно зробити, щоб запобігти винищенню первоцвітів?»

Діти обговорюють в групах:

1 група –з позиції учня, громадянина;

2 група –з позиції лісника;

3 група – з позиції еколога.

Кожна група представила той аспект проблеми, який обговорювала.

Під час обговорення на дошці склали перелік запропонованих ідей. Застосування цієї технології дало змогу уникнути ситуацій, коли група, що виступала першою, подавала всю інформацію щодо вирішення проблеми.

Таким чином, кожен учень був залучений до обговорення проблеми, що сприяло розвитку мислення, мовлення, вміння доводити свою думку. Це дало змогу учням свідомо й глибоко засвоїти навчальний матеріал.

Технологія «Акваріум».

В.Нестайко «В країні сонячних зайчиків».

Учні об’єднуються у три групи. Кожна група отримує завдання, які вони. обговорюють у своїх групах. Учасники інших груп уважно слухають, а потім висловлюють свої враження.

1 група. Назвіть відомі літературні казки, які можна назвати чарівними. Доведіть правильність вибору.

2 група. Які казки, що є на книжковій виставці, чарівні? Доведіть.

3 група. Довести, чому потрібно читати казки.

Рольова гра «Інтерв’ю поета».

Клас поділяється по партах на пари . Кожен учень, що сидить ліворуч, виконує роль кореспондента, праворуч – поета. Кореспонденти ставлять запитання з біографії та  творчості поета. Учень, що виконує роль поета відповідає.

Наприклад. Леся Українка.

- Чи можна дізнатися Ваше справжнє ім’я?

- Розкажіть, будьте ласкаві, про Ваше походження.

- Де проживала Ваша сім’я?

- Як називалась Ваша перша збірка?

- Скільки років було Вам, коли Ви написали свій перший вірш?

- Які твори для дітей  Ви написали?

Застосування цих технологій дає позитивні результати.

На уроках читання обговорюємо з дітьми кожен текст. Вони вчаться робити висновки, мотивувати їх, прислуховуватись до думки інших, вести дискусію. А для цього мало працювати лише з підручником. Тому, виконуючи різні завдання, використовують словники, енциклопедії, журнали, газети та інше.

Приймають участь у конкурсах:

Висновок

Отже, інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їх перевага полягає в тому, що учні засвоюють рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінювання), у класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний  матеріал. Учні займають активну позицію у засвоєнні знань. Зростає їх інтерес у сприйманні знань. Значно підвищується особистісна роль учителя – лідера, організатора.

Інтерактивні засоби навчання дають змогу організувати навчальний процес так, що практично всі учні виявляються залученими до процесу пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають, думають і яку роботу виконують. Спільна діяльність учнів у процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожний робить свій особливий індивідуальний внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Відбувається це в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки, що дозволяє не лише одержувати нові знання, а й розвиває саму пізнавальну діяльність.

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадської активності. Це потребує активізації навчальних можливостей учнів. Уроки повинні формувати основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навички і зразки поведінки; пробуджувати у дітей інтерес та мотивацію, навчати самостійного мислення та дій. За умов інтерактивного навчання всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись: вони мають час подумати. Обмінятись з партнером, а потім озвучити свої думки перед класом.

Така робота сприяє розвиткові навичок  критичного мислення, вміння спільного вироблення рішення, передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор.

Таким чином, інтерактивні методи навчання є найбільш цікавими і ефективними.